З огляду цнотливості Автора в написанні статей і відсутності розуміння з чого ж почати — почну з початку.

Прометей приніс древнім людям вогонь. Сонце у вигляді «зеленого тарифу» в Україну принесли брати Клюєви. Хоч згадані особистості зовсім не тягнуть на титанів, а на скромну думку Автора — імовірніше схожі на протиприродній гібрид титана, орла та Мерліна Менсона — справу вони зробили хорошу, хоча й дуже неоднозначну.

На просторах інтернету, у Вконтакте, а потім і Facebook, на паркових лавочках та в диспетчерських центрах Обленерго, у таксі та на кухнях малосімейних однокімнатних квартир десь на вулиці Шолом-Алейхема, під час застіль та перекурів — абсолютно різні люди роками спорять про переваги та недоліки Сонячної енергетики в умовах актуальної дійсності наявної в українській реальності. Особливо Автору запам’ятався водій таксі, який із фанатизмом воскреслого Торквемади, доводив корупційність «зеленої енергетики» і шкоду для народу («наріду»?).

Виникає питання — Як сприймати критику «Сонця»?– як неолуддизм у термінальній стадії, чи як розумний прагматизм? Пропоную використати інженерний підхід та розібрати найбільш наболілі питання по черзі. Візьмемо за приклад прометеївського орла та почнемо з «печінки» — гаманця громадянина.

Питання № 1

Отже — навіщо Україні дороге «Сонце» по 4,98 грн за кВт⋅г (і по цілих 11 грн у 2013 році), якщо мирний атом обходиться дешевше 20 копійок?

На момент написання статті в Україні працює 15 реакторів, 12 з яких вже досягли пенсійного віку (ну або проєктного терміну експлуатації). Варто зазначити, що згідно з останніми віянь державної пенсійної політики — ці поважні, заслужені пенсіонери з належним медичним обслуговуванням ще трішки попрацюють, що зі свого боку, на думку Автора, є напів-мірою (а швидше четверть-мірою) та жодним чином не виправить положення, що склалося. Дуже не хочеться, щоби молоде покоління через певний час на Новий Рік чекало подарунків, мандарин, олів’є та увімкнення електроенергії на Цілу Новорічну Ніч!

Згідно з оцінками, тепер уже Байденівської комісії по ядерній енергетиці, чиста вартість нової атомної станції складає 5400 доларів за кіловат встановленої потужності. Отже, один блок потужністю 1 ГВт коштуватиме 5,4 мільярдів доларів. Зважаючи на те, у якій країні ми живемо — добавимо сюди ще 10-20 % на «бізнес по-українськи», відсотки по кредитах (не забуваємо, що кредити таких розмірів не бувають без супутніх політичних вимог), необхідність демонтажу старих АЕС, проблеми з відпрацьованим паливом — та одержуємо вартість в усі 6–6,5 мільярдів доларів. Для порівняння, згідно з даними Google, бюджет України на 2021 рік складає 1,092 трильйони грн — що можна округлити до 40 мільярдів доларів. Автор із певним побоюванням уявляє кількість цифр у рахунку за електроенергію в час, коли в тарифи включать вартість будівництва нових енергоблоків.

Раніше, на даному місці був абзац із розрахунками розміром із 50 % листа А4, але Редактор під загрозою вилучення улюбленого калькулятора заборонив перевантажувати текст цифрами, тому напишу коротко. З огляду на певну однобокість аукціонів, (яка Автору дуже нагадує демократичні вибори в «совочку») — дешева електроенергія завжди дістається власнику численних обленерго, ТЕС та футбольного клубу, або боярину з берегів Хайфи — рабовласнику численних слуг. У той час, коли малому та середньому бізнесу електроенергія продається вже по 3,20–3,90 грн за кВт⋅г, вироблена в основному тепловими станціями з роттердамського вугілля та газу з північних боліт. По цій темі ще не потопталися, мабуть, тільки блогери племені Вануату, тому заглиблюватися не буду. Візьмемо до уваги добровільно-примусову згоду «Соняшників» зменшити тариф на 15% та уявимо графік із двома кривими — ціною на електроенергію та «зеленим тарифом». І що ж ми бачимо? — Стрімко зростаюча крива вартості електроенергії для бізнесу палко та нестримно бажає перетнути спадаючу лінію «зеленого тарифу» вже в найближчий час! Протягом майбутніх 5–10 років, коли перші сонячні станції втратять найбільший стимулюючий тариф, вартість на викопне паливо ще кілька раз зросте, а теплові станції та АЕС ще більше застаріють — енергія численних СЕС із тягаря перетвориться в джерело дешевої електроенергії. Циклічність історії беззаперечна, аналогічно середньовічним мануфактурам, які залишили без роботи одиничних майстрів, але в результаті збільшили виробництво товарів у багато разыв, а вартість продукту доступною для найбідніших — Сонячні електростанції, які на початку свого розвитку потребували стимулюючого тарифу, уже зараз досягають собівартості електроенергії рівної з тепловими станціями, а в майбутньому забезпечать країну дешевою електроенергією. Прогрес не зупинити!

Питання № 2

«Скільки батарей треба, щоб у мене лампочка світилася весь день? — а в ночі що, ніц?»

Так, дійсно, Сонце злісно ігнорує графіки електроспоживання Укренерго, але інженери вже працюють над урегулюванням цього конфлікту. На даний момент методи розгону хмар та адміністративних вказівок із коригування траєкторії нашого світила чіткого позитивного ефекту не дали. У цей же час планування графіку генерації сонячних електростанцій на основі даних численних метеостанцій, шаманських бубнів та складних алгоритмів розрахунків дають можливість диспетчерам мережі налагодити спільну роботу СЕС та енергосистеми. А за неспівпадіння прогнозу та реальної генерації, власні СЕС карають «листами щастя» зі штрафними санкціями.
Діяльність ракетного апостола Ілона Ерролоновича на пару з КНР-івцями у сфері технологій накопичення електроенергії в масштабних батареях акумуляторів, по-модному «storage», дає надію на перетворення сонячних електростанцій на засоби швидкого регулювання графіку навантаження вже в найближчі роки. Автор має дані про кілька пілотних проєктів «storage» в Україні.

Питання № 3

«Питання від Грети»:

Запитання, яке часто йде в комплекті з хитро-прищуриними очима: «От ваші батареї роблять екологічну електроенергію, але для їхнього виробництва використовувалися не відновлювані матеріали? А викиди в атмосферу здійснювались?»

Згідно з даними 22-ї Європейської «сонячної» конференції — приведені викиди СО2 сонячною електростанцією в перерахунку на 1 кВт⋅г виробленої електроенергії складають 50 г, у той час, як вугільні станції ароматизують атмосферу 975 грамами СО2, а газові станції 500 г СО2 на 1 кВт⋅г виробленої енергії.

— Установлені гігантські станції відбивають дуже багато сонячного проміння — що призводить до охолодження земної поверхні та зміни клімату планети.

Сонячні панелі працюють на поглинання сонячного світла. Панелі, які відбивають багато сонячних променів — погані панелі. У регламент обслуговування багатьох станцій входить, навіть багаторазовий покіс трави. Промерзання землі на СЕС Автором не зафіксовано, на відміну від заростів бур’яну, які затіняли сонячні панелі.

— Установлені гігантські станції поглинають дуже багато сонячного проміння — що призводить до парникового ефекту.

Сумарна площа Землі складає 510 мільйонів км2, у той час, коли приблизна площа всіх СЕС складає не понад 15 -17 тисяч км2. Поки що про вирощування ананасів у районі Житомира через вплив сонячних електростанцій на клімат говорити дещо передчасно.

Підсумовуючи все вищесказане, прищеплення Україні сонячної енергетики, здійснене братами Клюєвими з наміром власної наживи, принесло результати, які дозволяють не відставати від світового прогресу та закладають фундамент під вирішення майбутніх енергетичних проблем країни. На думку Автора — численні переваги сонячної енергетики в Україні все-таки переважають трішки менш-численні недоліки. Прометей залишився б задоволеним!

Публікація відображає погляди та позицію автора і не обов’язково збігається з офіційною позицією компанії.